С@мотність в мережі. 15 хвилин по тому

Начало книги

Бо він був в моїй уяві перед прологом. Був там від першого слова «С@мотності...», яке я вистукав з клавіатури свого комп’ютера. Не було там ще ні другого розділу, ні середини ані епілогу. Але був пост-епілог. Я його створив в Берліні, на вокзалі Ліхтенберг на лавці 18 серпня 1998 року. Саме починався мій день народження, а я на тій лавці чекав на поїзд до Франкфурту. Я не включив його до рукопису «С@мотності...», котрий надіслав до видавництв "Czarne" i "Prószynski i S-ka", тому що в той час мені видавалось, що він в тій книзі не потрібний. Але зараз, 3 місяці після опублікування «С@мотності...» і після отримання кількох сотень е-мейлів, маю відчуття, що помилився. Тому я записав ті думки від 18.08.1998 року і погодився на їхню публікацію.

ВІН: З кишені куртки витягнув пачку блакитних банкнот. Всі, що мав. Одну сховав назад до кишені, а решту поклав поруч з попільничкою з тліючою сигарою. Обережно, щоб не струсити попіл, підняв її і занурив кінець в вині, після чого глибоко затягнувся. Поволі випустив дим, підніс келих до губів, закрив очі – так роблять люди при поцілунку – і зосереджено насолоджувався смаком. При поцілунку закривають очі щоб підсилити інші думки; він теж хотів зараз інтенсивніше відчути смак. Хотів той смак забрати з собою. Назавжди. Французький каберне савіньйон. 1996 року. На прощання.

Читать дальше →