На добраніч

Николай Степанович Винграновский

Читать онлайн

Скачать

Начало книги

Перед його норою заходило на ніч сонце. Сонце зайшло. Ліс потемнів, кар'єр густо засинів, сосна угорі золотіла.

— Ліс потемнів, кар'єр посинів, а ти золотієш, — сказав. він сосні. З нори вилазити не хотілося, а

тут заболіло вухо, наче нічого було тому вухові зараз робити, — але заболіло.

— Ковбаси наївся, і магазинної, і так домашньої з часником, — куди я піду? Та не піду я нікуди. В

норі тепло? Тепло. Вухо болить? Болить. От і лежи. Слухай собі небо над сосною, мугикай собі що

хоч, не хоч — не мугикай.

Коров'як бджоли не любили. Уночі, коли бджоли не літали, коров'як так було зацвітав своїм

старим іржавим тілом, тягнувся з усіх сил — з-під старого раптом вилазило молоде, і цвіло молоде

золотим, аж блищало, але бджоли й того не любили.

— Понюхаю тебе сам, — сказав лис коров'яку, і хоча з нори вилазити не хотілося — виліз. Став

на пісок, побілений сонцем за літо, пісок залоскотав лисові лапи, і він ліг погрітися ще трохи на

Читать дальше →

Жанр
Проза
Язык
uk
Размер FB2
9,2 КБ
Добавлена