Завтра будуть коти

Начало книги

Моїй приятельці, романістці Стефані Жаніко, яка подарувала мені Доміно — кішку, що завжди товчеться по клавіатурі мого комп'ютера, як тільки помічає, що я збираюся друкувати (а отже, маю нахабство цікавитися чимось, крім неї)

Як мені вдалося зрозуміти Людину?

Змалечку люди здавалися мені загадковими і захопливими водночас. Що більше я спостерігала, як вони сновигають туди-сюди, як недоладно і смішно жестикулюють, то більше вони мене інтригували. Я безперестанку дивувалася:

Чому вони так дивно рухаються?

Як можна з ними порозумітися?

А потім мені пощастило зустріти Його. Він справді допоміг мені зрозуміти їхнє функціонування, їхні звички і навіть глибинні мотиви, які пояснюють їхню дивну поведінку.

Нові зустрічі завжди нас змінюють.

Без Нього, мабуть, я була б такою ж кішкою, як усі інші. Без Нього, мабуть, усі ці фантастичні пригоди, які я пережила, ніколи зі мною не трапились би. Без Нього я, мабуть, пройшла б повз усі ці неймовірні відкриття.

Читать дальше →