Її величність кішка

Начало книги

Ванессі Біттон, найближчій сусідці, яка завжди доглядала мою кішку Доміно під час моїх мандрів. Із вдячністю за терпіння до подряпин, ненажерливості, нервових зривів і загалом хворобливого егоцентризму цієї розкішної принцеси.

Я б так хотіла вміти читати.

Можливо, читання — це вміння, якого зараз мені бракує найбільше. Як би я хотіла розшифровувати всі ці крихітні знаки, що вишикувались на сторінках і творять слова. Як би я хотіла збагнути хоч один із тих довгих текстів, у яких чаяться історії.

Мені здається, деякі люди, гортаючи сторінки, ніби за помахом чарівної палички, здатні бачити персонажів, предмети, конкретні місця, здатні чути звуки природи, голоси, музику. Це просто неймовірно.

А ще, коли я навчуся добре читати, то не зупинюсь на цьому і, мабуть, почну… писати!

Ні, не смійтесь, я впевнена, що настане день, коли це мені вдасться. Але поки що до цього ще далеко, тож залишається бути розважливою і далі робити свої звичні справи, хоч вони, зізнаюсь, не такі вишукані. Оскільки я ще не можу написати розповідь про свою надзвичайну пригоду, то принаймні пронявчу її вам. Що ж, будете моїми слухачами, а не читачами.

Читать дальше →