25 професій Маші Філіпенко

Начало книги

Якось у третій клас, де вчилась Маша, прийшов лектор.

Він був літнього віку, за тридцять, такий, нівроку, у сірому костюмі, й одразу сказав:

— Добрий день, мене звуть професор Баринов. Зараз ми всі візьмемо ручки і напишемо твір: «Що б я зробив, коли б був головою міськради». Зрозуміло?

Діти на чолі із старостою Кисельовим вибалушили очі й сказали:

— Зрозуміло.

Хоча вони нічого не зрозуміли. А професор вів далі:

— Кращі твори будуть передані до міськради і виконані. Домовились?

Діти поглянули на Катерину Ричардівну. Вона кивнула їм головою: мовляв, пишіть, діти, домовились.

І вони почали писати. Клас у Катерини Ричардівни вельми самостійний. Коли вона вирішила за них, що треба писати, вони вже напишуть.

Головне — їх завести. І от вони сиділи, осяяні останнім осіннім промінням сонця, і писали. А професор Баринов позирав на всі боки: у вікно, на лампочки, на шафу, тільки не на Катерину Ричардівну. Либонь, закохався.

Читать дальше →