Кримські відгуки

Начало книги

Але серпанку немає на їх.

Щире кохання не вкрите серпанками…

Спи, моє серце! хай пишна магнолiя

До кипариса стрункого схиляється…

3 темного моря бiлявая хвилечка

До побережного каменя горнеться,

Пестощi, любощi, сяiво срiбнеє

Хвиля несе в подарунок йому;

Течне чоло побережного каменя

Хвилi коханiй назустрiч засяяло.

Пестощi, любощi, сяєво срiбнеє…

Спи, моє серце! хай хвиля бiлявая

До побережного каменя горнеться…

1897, Ялта

Тoваришу мiй! не здивуйте з лiнивого вiршa.

Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене,

Розмiр, неначе химерная хвиля,

Розбивається раптом об кожну малу перешкоду,

Ви даремне шукали б у нього дев'ятого валу,

Могутньої хвилi, що такт одбива течiї океану.

Думки навiває менi тепер Чорнеє море -

Дике, химерне вонo, нi ладу, нi закону не знає:

Вчора грало-шумiло воно

При яснiй, спокiйнiй годинi,

Сьогoднi вже тихо й лагiдно до берега шле свої хвилi,

Xоч вiтер ло горах шалено жене сивi хмари.

Так би й лежала я завжди над сею живою водою.

Читать дальше →