Тривожна ніч

Начало книги

ідчув Павло, як стислося серце. Не дав лише щему розійтися, опанував собою, думаючи: жодної ж причини для переживання. Все ніби гаразд. І вдома, й на роботі. Особливо вдома. Надзвичайно ніжного, теплого листа надіслала Наталя з дороги. Просить, щоб беріг себе, про неї не турбувався, група бо хороша, їй до душі. У свою чергу, вона теж сподобалася всім — зробили їй туристи гарний подарунок. Павлові то буде великий сюрприз, коли вона вернеться додому.

Глянув на календар — на видному місці тримає його, робить там позначки, — ті дні, коли нема Наталі, по черзі закреслює. Так, здається йому, чекати легше. Два тижні минуло, як супроводжує дружина екскурсійну групу, і от повинна приїхати. Квартиру ще вчора, заздалегідь, прибрав, на комод поставив букет із червоних і білих троянд, що їх над усе полюбляє Наталя. Не забув про шампанське…

Чи не тому й защеміло серце, розмірковував, що попереду радість зустрічі з близькою людиною, котру дуже любить, навіть можна сказати — обожнює. Гарна ж вона, кращих нема, здається, на світі! Потягся до телефону — може, вона вже й дома? Так хотілося почути її голос, оте, як хвилююче мовить вона у трубку: «Алло-о?..» Передумав: матиме чоловічу витримку, зачекає.

Читать дальше →