Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини

Начало книги

Жодним слоном не обмовились про генерал-хорунжого Юрки Тютюнника такі видання, як «Радянська енциклопедія історії України» та «Енциклопедія Радянської України», хоча знайшлося місце в них грубезних томах і для барона П. Врангеля, і для генерал-лейтенанта А. Дснікіна й адмірала О. Колчака… Зрештою, особливих підстав дивуватися такій забудькуватості немає. З недоброї волі тоталітарної системи навіть і підроблених нею сторінок нашої понівеченої історії на довгі десятиліття щезли найменші згадки про ворожих комуністичному режимові людей, які з тих чи інших причин не підходили партійній олігархії, не вписувалися у сфальшований «Короткий курс». Одних знищували розчерком пера, деяким «зрадникам» і «відступникам» од «генеральної лінії», проскрибованим «опортуністам» і «ревізіоністам» мил ос: ти по надавали можливість «перевиховуватись» у засніжених ГУЛАГах. Розстріл зникло чекай на класових порогів, а надто на «українських буржуазних націоналістів», на «мазепинців», «сепаратистів» і «самостійників». Юрко Тютюнник буй одним з них — запеклий ворог большевизму, поборник незалежної України. Попри зроблені ним трагічні помилки, совітська система так і не змогла уповні «використати й присвоїти» генерала армії УНР, повстанського отамана.

Читать дальше →