Кривавими слідами

Начало книги

Чоловік уважно огледівся. Повз нього пройшли двоє: жінки. У темряві важко оцінити вік чи роздивитися обличчя. Та це не дуже його переймало. Головне, аби не звернули увагу на нього. Саме з причини, щоб ніхто його не запам’ятав, він майже кожного разу приїздив сюди різними автівками. Сьогодні вже вдесяте. Маючи у своєму розпорядженні цілих три, є можливість не притиратися очам.

Перевів погляд на подвір’я приватного будинку. Чоловік невисокого зросту, лише в самій теплій кофті (хоч наразі панувала середина зими), грався з дочкою, п’ятирічною дівчинкою. Значення слів, які весело вигукували одне одному батько і дитина, із цієї відстані він розчути не міг. Та навіть якби і міг, усе одно не вдалося б зрозуміти: італійської він ніколи не вивчав.

За цей тиждень він чудово відстежив звички цієї маленької сім’ї, що складалася лише з двох осіб, і вже готовий був здійснити план. Зовсім скоро.

Знову його відволік перехожий. Цього він знав. Живе поряд. Очевидно, ходив до «Копійки», невеликого продуктового магазину, яким користуються жителі цієї та сусідніх вулиць. Хвилин двадцять тому він проходив у бік крамниці. Зараз прямував додому, до будинку, що знаходився через один. Гарного цегляного, із високим товстим парканом. Таким, які зазвичай установлюють українці.

Читать дальше →