Ключ від чужого замка

Начало книги

— Час прощатися.

Джеймс Мілн загасни у попільничці сигарету й усміхнувся Валерію. Оркестр награвав тихо, зовсім не заважаючи розмові. Молодик, що сидів навпроти, підняв келих і урочисто, здавалося, навіть із надмірним пафосом промовив:

— Ваше здоров'я, містере Джеймс!

— Навіщо стільки емоцій, друже! А здоров'я наше, на жаль, якраз прямо пропорційне заняттям тенісом, а не кількості ужитого спиртного.

Однак теж підняв завбачливо налите йому вино.

Сьогодні в нього справді був чудовий день, усе виходило саме так, як того хотілося. Якихось п'ять днів у Києві, а вражень стане на півроку. Приміром, цей хлопець, що тільки-но пригощав його у цьому не надто вишуканому ресторані угорським вином і котрий просто вражав своїм нахабством: він не пропонував, він вимагав брати у нього червінці. «Такий пройда у нас міг би зробити непоганий бізнес, — подумав Мілн, — діло любить людей настирних і трохи відчайдушних». І справді, замість своїх червінців Валерій таки наполегливо вимагав «товару». Та деякий брак делікатності можна й вибачити. Йому просто поталанило з цим хлопцем.

Читать дальше →