Ромео

Начало книги

Тремтливе передчуття насолоди віддається болем.

Попід шкірою. У голові. Лоскітно дрижить в усьому тілі — від пальців ніг до грудей, між стегнами, на кінчику язика, навіть під повіками. Змушує вібрувати стіни спальні. Пронизує її прохолодне, бузково-кремове лоно. Вона відчуває, як нап’ята пульсація поступається невблаганному трему. Завихрюється хаос, якого ніяк не уникнути. Чи порятувалася би вона від нього, якби могла? Ні. Без цього збудження почувалась би мов розчленованою. Мертвою.

Єдина проблема — відчуття провини. Воно підкрадається підступно, гризе зсередини, роз'ятрює нагноєні рани. Звісно, ретельно маскуючись, бо ж їй підвладні й омана, і реальне сприйняття. Загнуздана сила, дбайливо утримувана в певних межах. У нею визначених межах.

Мугикаючи мелодію, знану з дитинства, — якусь колискову, — вона поволі проводить криваво-червоними нігтями по своїх маленьких грудях. Біль — її афродизіак, лише він притупляє думки, які безладно шугають у голові. Лише біль змушує замовкнути її зранену психіку.

Читать дальше →