Оповіді визволителя

Начало книги

Ленін був ворогом. Та не простим ворогом, а підлим, підступним, глибоко законспірованим вражиною. Звернемо увагу на ленінське оточення, на тих пройдисвітів, з ким майбутній вождь світового пролетаріату пив пиво по женевських шинках та лондонських пабах, з ким дружбу водив, з ким в куренях вештався, з ким здійснив державний переворот і захопив владу.

У жовтні 1918 року, напередодні першої річниці державного перевороту, масовим тиражем була видана поштова листівка з портретами дванадцяти головних вождів РРФСР — такий собі парадний іконостас[4]: Ленін у центрі, одинадцять апостолів навколо.

Ось ким згодом виявилися ленінські поплічники.

Свердлов — підписав постанову про червоний терор, тобто про масове винищення всіх неугодних. Убитий (не виключено, що за наказом своїх найближчих соратників).

Троцький — вигнаний з Політбюро і ЦК ВКП (б), виключений з партії, витурений з країни і позбавлений громадянства, звинувачений в організації вбивств, тероризмі, шпигунстві, пособництві фашистам, шкідництві. Смертельно поранений агентом НКВС.

Читать дальше →