Тоді я був просто Ульф

Начало книги

На верхівці ялини, що росте навпроти старечого притулку, сидів мій брат зі своїми дружками. Вони вимахували ногами, попльовували на землю й вихвалялися, що куплять собі мотоцикли, коли їм виповниться шістнадцять.

— Я куплю паровий дорожній коток, — сказав я, сидячи на п’ять гілок нижче.

— І ти тут? — просичав мій брат. — Зараз полетиш додолу! Скільки разів тобі казати, щоб ти не плутався в нас під ногами?

Та ба — я весь час плутався в них під ногами.

— Але де мені тоді плутатися? — спитав я.

Я звик гратися зі своїм братом. Раніше так було постійно. А тепер він почав мене уникати. Йому хотілося спокійно спілкуватися зі своїми приятелями.

— Біжи до Малін і покатайся на триколісному велосипедику, — насмішкувато мовив він і плюнув мені на черевика.

— Мама казала, що ти повинен про мене піклуватися, — нагадав я. — Я хочу гратися в злодія й поліцейського.

— Тоді злазь, та хутко! — зітхнув він.

Мені довелося бути злодієм. Я ледве встиг добігти до ящика з піском, як хлопці наздогнали мене й скрутили мої руки прийомом, до якого вдаються поліцейські.

Читать дальше →