Різдво у лісі

Начало книги

Буркотун крадькома прошмигує котячим віконцем у будинок.

Адже він не більший за кота. І за справдешніх хатніх гномів. А вони всі маленькі, меткі й недобрі. До того ж увесь час ходять у сірому вбранні, тільки шапочка в них червона, тож вони завжди непомітні для людського ока.

Щодня Буркотун обходить будинок, хоч у ньому давно ніхто не живе. Останні п’ятдесят років точно. Він оглядає там геть усе. Пробує полежати на ліжку, попіднімати-поопускати штори і погойдатися на іграшковому коні в кімнаті, що належала дівчинці. Це подобається йому найдужче.

Насамкінець Буркотун заводить настінний годинник. Це найважче. Бо він туди не дістає. Але хатні гноми завжди мають знати, котра година. Для цього Буркотун змайстрував драбину. Коли він вилазить на найвищий щабель із ключиком у руці, щось починає гудіти. Ось так:

— Джжж, джжж! Я не можу звідси вибратися. Я тут загину.

То гуде джміль, що застряв у павутинні на вікні. Що більше він смикається, то міцніше заплутується.

Читать дальше →