Моя участь у визвольних змаганнях 1917-1920

Начало книги

Осип Станімір, сотник УГА, народився 21-го квітня 1890 р. в селі Ладичин, повіт Тернопіль. Народну школу закінчив в Ладичині, а гімназію з матурою в Тернополі в роках 1904–1912. Однорічну військову службу зі старшинською школою відбув 1912–1913 р. при 27-ім полку піхоти в Любляні з ранґою кадет-аспіранта. В році 1913–1914 студіював право на Львівському Університеті. Від 1914–1918 р. брав участь в 1-шій світовій війні як фронтовий старшина в ранзі хорунжого, лейтнанта і оберлейтнанта. В міжчасі, тобто 14-го лютого 1915 р. дістався до російського полону, де перебув майже три роки в таборах полонених в Бєльові, Саратові, Самарі, Новоузенську, Верхних Мулах під Пермою і Щадрунську за Уралом. З вибухом революції в Росії 1917 р. дістався до Києва і там зголосився до Червоних Гайдамаків от. Симона Петлюри, до галицької пів-батерії полевих гармат зформованої зі студентів Львівського Університету. З тою батеріею брав участь у боях проти большевиків під Кононівкою в напрямі Полтави, а відтак в здобуванні Дарниці і ланцюгового моста на Дніпрі під Києвом та в десятиденних вуличних боях в самому Києві. По залишенні Києва під напором большевицької армії Муравйова, галицьку студентську пів-батерію здемобілізовано і тепер він вернувся до Австрії та зголосився у свойому 95-му піх. полку в Меріш Шенбері. По списанні відповідного протоколу, як діставсь до полону, йому привернено ранґу лейтнанта і оберлейтнанта і з кінцем жовтня 1917 р. вислано його з сотнею поворотців (Не' ikehrerie) на італійський фронт, в район Фонцазо, де на Монте Бонато і Монте Пертіка перебував аж до 1-го листопада 1918 р. до розпаду Австро-Угор-ськог Монархії. З кінцем листопада 1918 р.

Читать дальше →