Шторм

Начало книги

Персиковий оксамит з ніжно-блакитною облямівкою. Високоповажний жнець Брамс обожнював свою мантію. Насправді під час спекотних літніх місяців оксамит був паркий і незручний, але жнець звик до цього за свої шістдесят три роки служіння.

Він нещодавно розпочав новий відтинок, відкрутивши свій вік до жвавих двадцяти п’ятьох, а тепер, переживаючи третю молодість, відчував, що в ньому прокинулася як ніколи сильна жага до збирання.

Він завжди діяв однаково, хоча методи й різнилися. Він обирає суб’єкта, знерухомлює, а тоді грає колискову — а точніше, «Колискову» Брамса — найвідоміший музичний твір, написаний його історичним покровителем. Бо, зрештою, якщо жнець мусить назватися на честь певної історичної персони, то хіба не варто якось інтегрувати ту особу в життя женця? Жнець Брамс награє колискову на будь-якому доступному інструменті, а якщо нічого немає, то просто її мугикає. А тоді припиняє життя суб’єкта.

Читать дальше →