Знахар

Начало книги

Дату власної смерті він знав з точністю до дня. Знав це не тому, що був ясновидцем або планував самогубство на цей день, а тому, що зараз стояв зв'язаний і з кляпом у роті на підлозі свого сараю з болісним передчуттям власного неминучого кінця. Це сьогодні. Зі скількох би етапів не складалося життя, він щойно зіткнувся з останнім, абсолютно несподіваним і найменш приємним.

Ланцюг, що звисав зі стелі, був закінчений зашморгом і не віщував нічого доброго. Будемо чесними, в нинішньому положенні такий ланцюг не віщував нічого, окрім неприємних речей, серед яких смерть - не обов'язково була тим найгіршим варіантом. Себе не обдуриш, адже коли ще є кращий час, щоб чесно визнати свою провину, ніж тоді, коли ти недієздатний, зв'язаний і безпомилково в руках божевільного?

Ланцюг був прикріплений до балки стелі його власного сараю, невід'ємної частини ранчо, де він досі почувався в цілковитій безпеці. Зрештою, він витратив на нього стільки грошей, що, мабуть, відчував себе тут, як у пана Бога за піччю. Не зовсім легальних грошей, але гроші є гроші. Тип від охоронних систем проти злому ні про що не питав, просто швидко перерахував готівку і потиснув йому руку. "В Обами охорона гірша", - сказав він, коли виходив. Напевно, він мав рацію, це була найкраща охорона в Польщі (і найдорожча).

Читать дальше →