Сніг прикриє

Начало книги

Свята, мати їхню за ногу. Він ненавидів Різдво з усією його радісною атмосферою, усіма тими ялинками, подарунками, варінням бігосу та співанням колядок. Стара, мабуть, знову увійде в церковний режим і погонить його на опівнічну месу, нібито не було чим зайнятися вночі. А найгірше те, що якби він поставив пляшку на стіл у Святвечір1, то буде репетувати, як старе простирадло. А чи гріх випити? Хіба сам Ісус не ділився вином на Тайній вечері? А чому вином? Бо в нього горілки не було. Е ні, цього року він не дозволить їй залізти йому на голову, і вони цивілізовано вип'ють з шурином, а що, компот із сухофруктів з горілочкою заходить найкраще. У його шурина баба теж була тією ще відьмою; такі вже сестрички знайшлися, тож шурин принаймні його розумів.

Він йшов тротуарами, вкритими брудним снігом, і відчував жахливе бажання запалити, але руки мерзли, а рукавичок у нього не було. Та і сигарет. Він одягнувся трохи занадто легко для роботи, але ж вранці стара дуже вже труїла йому дупу, тому він хотів вибратися якомога швидше. Повернеться, тоді і зігріється, щось поїсть, нап'ється, запалить.

Читать дальше →