Регєль
Скачать
Начало книги
Страх малює монстрів тушшю, чорною від жаху. Кожна лінія, залишена на сторінці, — це слід смерті, яка пожирає людські гріхи, ніколи не задоволена, а та тягнеться по ще більше. Вона хоче розчавити їх, хрупати ці згнилі від зла кістки, заковтувати ті смердючі нутрощі, а потім облизувати свої пальці, мокрі від крові. Ще більше, ще більше гріхів. Хрусь, хрусь. Люди ніколи не перестануть грішити, і смерть ніколи не задовольнить свій голод. Її зуби впиваються в м’яку плоть ганебних бажань, прихованої похоті, злочинних думок.
І вона це бачить.
Бачить, і її рука блукає по сторінці, витягуючи з брудної білизни подальші деталі, які досі були лише намальовані десь у її уяві. Істоти, яких ми бачимо перед смертю, позбавлені чуттів, і чим більше гріхів ми чинимо, тим більші їхні кігті, тим голосніший їхній рев, тим жахливіший біль смерті. Вони хапають грішника за комір і тягнуть його прямо сюди, в цей темний ліс, щоб спокійно поїсти, щоб ніхто не переривав бенкет, щоб цокання язика, що ковтає кров, не досягло людських вух, щоб тріск ламаних кісток і хлюпання висмоктаного кісткового мозку не порушили сон тих, кого на вечерю не запросили.