Шматки Бегемота

Начало книги

Дівчина стоїть посеред вулиці та розмовляє з кимсь по телефону.

— Мені останнім часом так самотньо, але я не стану тобі розповідати, чому, бо це досить нудно слухати. Мені вчора дзвонив Сергійко та півгодини жалився, як йому самотньо та як його не розуміла дівчина, коли вона в нього була, та як він годинами плакав від того нерозуміння. Я вже навіть час засікала, півгодини вийшло. Я спитала, чи вона плакала з ним, а він каже: «Вона не могла зі мною плакати, бо їй зі мною не плакалося, в нас був емоціональний дисбаланс». Емо... що? Е-е-е, може бути таке-е-е? Мо, й ні. Тобі, я бачу, зовсім не цікаво слухати про його сльози. Послухай краще, як ми вчора з Петриком викликали диявола! Одне з імен сатани — Бегемот. Отож, ми вимкнули світло, роздягнулись, і Петрик...

Раптом до дівчини підходять чепурні вуличні проповідники — бабуся та молодий хлопець.

— Ви знаєте, що спастися дуже просто? — питає дівчину хлопець.

Читать дальше →