Кіра й таємниця бублика

Начало книги

– Хутко вставай! – голос мами долинав до Кіри ніби здалеку.

– Дай поспати ще хоч трішечки, – пробурмотіла дівчинка, натягуючи ковдру на голову. Вона любила поніжитися в ліжку вранці, тоді їй снилися такі гарні сни.

Але мама стягла з неї ковдру.

– Уставай негайно! – мамин голос не визнавав жодних заперечень.

Кіра зиркнула на будильника біля ліжка, і, намагаючись знову накритися з головою, запротестувала:

– Ще тільки пів на восьмому! До того ж, у мене канікули!

– За півгодини виїжджаємо. О десятій ти маєш бути в американському консульстві! – мама знову схопилась за ковдру.

Дівчинку, мов блискавкою вразило: як це вона забула про американське консульство! Сьогодні має з'ясуватися, чи одержать вона стипендію на шість тижнів до літньої школи в Каліфорнії. Сон, мов рукою зняло. Кіра швидко зістрибнула з ліжка, умилася й одягнулася. Сьогодні може здійснюватися її мрія...

Коли вона увійшла до їдальні, добрий настрій зник умить, бо там сиділа... тітка Ерна. Поява тітоньки Ерни в них удома завжди віщувала неприємності. Кіра була переконана, що тітка її ненавидить. Поглинаючи сніданок, Кіра зауважила, що батьки вбралися як на свято. Тітка Ерна, не зводячи з неї сердитого погляду, сказала:

Читать дальше →