Латинізація в Українській Католицькій Церкві

Начало книги

Під словом «латинізація» ми розуміємо впровадження латинських елементів у богослужебні обряди, церковне законодавство та в саму ментальність вірних, зокрема єрархії й духовенства, будь-якої Східної Церкви. У цьому знаменні термін «латинізація» має неґативний відтінок, бо означає засвоєння чогось чужого, супротивного духові Східної Церкви.

Ця розвідка про латинізацію обмежується періодом існування Київської Католицької митрополії, тобто від 1596 року до початків 19-го століття. У ній маю на меті прослідити процес латинізації на тлі історичного розвитку Української (точніше: Українсько-Білоруської) Католицької Церкви, проаналізувати причини та вияви того процесу й дати йому відповідну історичну оцінку.

Немало авторів представляють латинізаційний процес у Київскій митрополії приблизно так: єпископи, що приступили до з'єднання з Римом, зовсім піддалися впливові вороже наставлених до українського народу й його культури осіб, які намагалися відірвати Українську Церкву від її рідних традицій та якнайбільше наблизити її до польсько-латинської і, тим самим, ополячити її вірних. Вони твердять, що латинські практики вводилися від самого Берестейського собору, тобто від 1596 р.

Читать дальше →