ТАРС уповноважений заявити…

Начало книги

— Бачите, Майкл, — замислено мовив Нелсон Грій, поглядаючи на онуків, які хлюпалися в басейні, облицьованому червоним туфом, що його він привіз із Туреччини, — будь-яке відчуття правильне, як відчуття. Інша річ — судження про відчуття. Воно може бути правильним чи хибним… Я запам'ятав лекцію професора Мітчела, ви тоді були ще хлопчиком, а не заступником директора Центрального розвідувального управління… Мітчел говорив: якщо весло, занурено у воду, здається зламаним, то відчуття в цьому випадку правильне, бо той, хто дивиться на весло, сприймає це саме так. А коли він під впливом цього стане твердити, що весло справді зламане, то судження буде помилковим… Помилки людські, дорогий Майкл, полягають не в хибних відчуттях — бог з ними, з тими відчуттями, — а в хибному судженні…

Нелсон Грін примружився, очі його, маленькі, наче крапельки води, були сховані під сивими бровами; на засіданнях Спостережної ради його корпорації «Ворлд'з даймондс» секретарі й стенографісти ніяк не могли збагнути: дивиться старий чи спить з розплющеними очима.

Читать дальше →