Spanienkreuz (Іспанський хрест)

Начало книги

Генерал-майор Вольфрам барон фон Ріхтгофен поклав рукавички в кашкет, а кашкет вручив покоївці, білявці з косичками. Кинув оком у дзеркало, у відображенні побачив, як дівчина витріщилася на нього. Він бачив яке враження справляє на неї його постава, сталево-блакитний мундир Люфтваффе, нагороди, Залізний хрест першого ступеня на шиї. Бачив, як дівчина зашарілася, кліпає віями та пускає бісиків очима. Берлін, подумав невдоволено. Місто розпусти. Геть забули про сором.

-- Заходьте.

Кімната була темною, не тільки через важкі штори на вікнах, темними були також меблі, що виділяли запах дерева і пилу, темні шпалери. Темні, невиразні, тривожні портрети на стінах.

-- Мадам фон Тротта?

-- Сюди.

Клацнув вимикач, слаба лампочка, вкритого картонним абажуром світильника, запалала яскравою, мутною сферою, кидаючи на стелю і стіни фантасмагоричні тіні. Опудало птаха на столі ожило, видавалося, що воно схиляє голову і дивиться скляним оком. Запалав кришталь дивної форми, заблисли латунні деталі приладу, що нагадував мікроскоп, засяяла позолота на спинках книжок. За столом сиділа жінка. Одягнена в чорне, чорна вуаль на обличчі. Звичайно, подумав Ріхтгофен, адже в неї жалоба.

Читать дальше →