Сліди СС

Начало книги

Понад сорок років минуло після завершення другої світової війни – час не такий уже й малий, і дехто на Заході схильний забути жахливі злочини нацизму. У ФРН й досі точиться боротьба навколо питання про те, чи варто зараз переслідувати за вбивства, вчинені гітлерівськими нацистами й військовими злочинцями. Багато хто з консервативного блоку ХДС/ХСС та різних, земляцтв вважає, що треба «підвести риску під минулим».

Але не можна забувати, що відповідно до конвенції ООН усі воєнні злочини проти людства повинні каратися й надалі.

Одним із ганебних породжень третього рейху стала організація СС. Почавши у двадцятих роках з кількох сотень членів, СС, ця спілка професійних головорізів і фашистських «аристократів», наприкінці 1944 року нараховувала понад мільйон чоловік. Нацизм був невід'ємний від СС, і нацистський апарат поступово поглинався есесівською організацією. Гестапо й поліція перебували в руках Гіммлера та його поплічників, спочатку Гейдріха, потім Кальтенбруннера, розвідкою керував Шелленберг, партійний апарат очолював есесівський генерал Борман. В армії війська СС уже з 1943 року становили близько половини танкових і танково-гренадерських дивізій – основної ударної сили вермахту.

Читать дальше →