Вогняна троянда

Начало книги

Отже, коли прийшло 23 квітня, в’язні знову поглянули на Давида Мартіна, що лежав в тіні, в своїй камері, з закритими очами, і попросили розповісти Їм якусь історію, щоб розвіяти нудьгу.

-- Я розповім вам історію, -- сказав він. – Історію про книжки, драконів і троянду, як і годиться сьогодні, але перш за все, історію про тіні та попіл, як і годиться в наш час.

Втрачений фрагмент роману “В'язень Неба “

1

Літописи розповідають, що коли творець лабіринтів прибув в Барселону на борту судна зі Сходу, то вже ніс з собою зародок прокляття, яке забарвить небо міста вогнем і кров’ю. Йшов 1454 рік ласки Божої і під час зими чума винищила населення, і залишила місто вкритим блідо-жовтим покривалом диму, що здіймався з вогнищ, де палали вкриті саванами трупи сотень померлих. Ще здалеку можна було побачити спіраль смердючого диму, що повз між вежами та палацами, здіймаючись зловісним знаменням, яке попереджало мандрівників не наближатися до стін міста, і обходити його здалеку. Свята Інквізиція оголосила про закриття міста, а розслідування встановило, що чума походить з криниці біля єврейського кварталу Каль-де-Санауха, де семітські лихварі організували сатанинську змову і отруїли воду, що довели, поза будь-яким сумнівом, допити розпеченим залізом. Після того, як їхні чисельні багатства було конфісковано, а непотріб викинуто в болото, законослухняній громаді залишалося тільки молитися в надії, що Боже благословення повернеться в Барселону. З кожним днем померлих було щораз менше, і щораз більше тих, хто вважав, що найгірше вже позаду. Але доля розпорядилася так, що першим поталанило більше, а другі невдовзі почнуть заздрити тим, хто вже покинув це злощасне місце.

Читать дальше →