Дванадцять, або виховання жінки в умовах, не придатних до життя

Начало книги

психіатричної клініки. Але замість спокійного вислуховування стандартних історій хвороби вже

першого дня їй трапляється пережити дивну пригоду - закодовану розповідь хворого, не надто

схожого на хворого. Цілу ніч вона намагається вичленити з його плутаної розповіді незвичайну

історію життя й візії світу, розказаної у формі притчі: "Отже, я бачив її біля джерела. Перед

тим, як підставити шийку карафи під струмінь, вона вмивалася. Довго терла обличчя, відмивала

долоні. Особливе зворушення викликало в мене те, як вона миє ступні - вперто тре їх камінцем, уважно розглядає і знову тре, аж поки вони не стають ніжними та жовтувато-рожевими, як

пергамент, що світиться на сонці. Потім рівна цівка зі дзвоном лилася в карафу. Лилася так

довго, що дівчинка встигала трохи поспати на великому круглому камені. Крізь дрімоту вона

дослухалася до звуку й прокидалася якраз у ту мить, коли вода наливалася по вінця. О, забув

Читать дальше →