Смертні машини

Начало книги

Хмарним, вітряним весняним днем Лондон переслідував дрібне шахтарське містечко висохлим дном старого Північного моря.

За кращих часів Лондон нізащо б не спокусився на таку мізерну здобич. Це велике самохідне місто зазвичай полювало на значно більші поселення, для чого подорожувало на північ — аж до Крижаної Пустки — і на південь, до берегів Середземномор’я. Але віднедавна всяка пожива порідшала, і зголоднілі великі міста дедалі частіше хижо поглядали на Лондон. Упродовж десяти років він переховувався у сирому, гористому західному краї, який, за словами гільдії істориків, колись був островом Британія. Упродовж десяти років він живився лише фермерськими містечками і нерухомими поселеннями, що тулилися до пагорбів. Нарешті лорд-мер вирішив, що настав час вести місто перешийком на великі мисливські угіддя.

Лондон не встиг дістатися й середини, коли чатові на високих вежах помітили за двадцять миль шахтарське містечко, що вгризалося у солончак. Лондонці сприйняли це як знак богів, і навіть лорд-мер (який не вірив ані в богів, ані у віщі знаки) подумав, що це непоганий початок маршу на схід, тож наказав розпочати переслідування.

Читать дальше →