Керрі Сото знов у грі

Начало книги

Стадіон у Флашинг-Медоуз. Ми з Хав’єром, моїм батьком, сидимо по центру першого ряду паралельно до бічних. По обидва боки майданчика, заклавши руки за спину, стоять лайнсмени. Прямо перед нами на вишці сидить головний суддя. Обабіч стовпців сітки навприсядки чекають дівчатка, готові щомиті кинутися по м’яча.

Зараз третій сет. Перший сет виграла Нікі Чан, Інґрід Кортес насилу вирвала другий. Третій — вирішальний. У ньому визначиться переможниця.

Ми з татком — і ще двадцятьма тисячами глядачів на стадіоні — спостерігаємо, як Нікі Чан підходить до задньої лінії. Згинає ноги в колінах та готується. Потім зводиться навшпиньки, підкидає м’яч у повітря, замахується й відправляє в бік Інґрід Кортес блискавичну подачу, за якої м’яч сягає швидкості 202 кілометри на годину.

Кортес із приголомшливою силою відбиває. М’яч приземляється чітко на лінії, отже, у межах корту. Нікі не встигає дістати. Очко Кортес.

Читать дальше →