Атмосфера

Начало книги

Полу Даю, найдосвідченішому директору польотів НАСА і автору книжки Шатл, Х’юстон.

Поле, я розумію, як тобі вдавалося безпечно повертати на Землю чимало екіпажів. Ця книжка не з’явилася б на світ без тебе.

ПРИМІТКА АВТОРА

Шановний читачу,

Одного літнього вечора, після того як моя донька лягла спати, я вийшла надвір, глянула на нічне небо й побачила Венеру вдалині. Вона сяяла яскравіше за будь— яку зірку, низько висіла над деревами. Ми з донькою вже кілька днів намагалися її розгледіти. Я знала, що їй варто заснути, але замість цього тихенько піднялася до її кімнати, відчинила двері й прошепотіла: — Ходімо надвір.

Коли ми вийшли в сад, я взяла її на руки. Вона вже занадто велика, щоб я її носила, але все одно дозволяє, коли сонна. Я вказала на Венеру перед нами.

— Он вона! — сказала донька. — Я її бачу.

І кілька митей я тримала її в обіймах, поки ми разом із трепетом дивилися на нічне небо.

До того, як я взялася писати цей роман, я навряд чи могла б упізнати навіть Велику Ведмедицю. Але мені захотілося, щоб моя головна героїня, Джоан, була пристрасною, захопленою астронавткою. Тож я завантажила застосунок, узяла кілька книжок і почала вивчати зорі. Те, що починалося як спроба створити цікаве тло для історії кохання, стало для мене початком розуміння власного місця у світі.

Читать дальше →