Люба Елен із Бріджсвіла

Начало книги

На півдні славного острова Британія, на каменистому узбережжі протоки Ла-Манш стоїть невелике і затишне селище Бриджсвіл. В ньому живе чимало добропорядних англійців, і наша розповідь — про сім’ю Мітсвудів. Їх невеликий будиночок мальовничо розташувався на окраїні Бриджсвіла і втопає в зелені, створюючи контраст з пейзажем за селищем: дороги у каменистих розвалах узбережжя, пожухла трава і мальовничий краєвид прибою.

Родина Мітсвудів не велика, однак і не мала. Порахуйте самі: голова сімейства містер Нік Мітсвуд — колишній капітан, який може багато чого розповісти про життя, місіс Тора Мітсвуд — його дружина і домогосподарка, їхня донька Велла Порксайд, художниця, їхній зять — Симон Порксайд, дрібний бізнесмен, який увесь час перебуває у роз’їздах, і, нарешті, наша головна героїня — внучка бабусі й дідуся, донька мами і тата — Елен Порксайд.

Елен цього літа виповнилося шість років. У неї блакитні очі і біляве в’юнке волосся, ніс кнопкою і критично стулені рожеві губки. Ніхто з родичів, знайомих або друзів не бажав би потрапити їй на язичок, оскільки вона досить уїдлива і гостра на слівце, до того ж при поганому настрої вона ще й буркотлива, що іноді ускладнює життя оточуючим. Однак Ви, шановний читачу, не подумайте погано про нашу любу Елен. Вона, як усі маленькі і гарненькі дівчатка, реготушка і щебетуха, а буркотливість її, хочу вас запевнити, — якість спадкова. Дідусь Мітсвуд славився по всій окрузі своєю буркотливістю, а старожили Бріджсвіла ще пам’ятають прабабцю Елен, матір містера Мітсвуда — стару місіс Керолайн Мітсвуд. Вже з її бурчанням і кепським характером не міг зрівнятися ніхто в окрузі.

Читать дальше →