Ностальгія за часом, у якому ніколи не був

Начало книги

У 1999 році, коли привид комунізму вже відкрокував своє по Європі, я таки в комунізмі побував. Добирався туди електричкою, досить близько – хвилин п'ятнадцять-двадцять. Дитячий садок подивився з зірочками на паркані. Лозунг на дев'ятиповерхівці – чи то про революцію, чи про рішення якогось там з'їзду. Вулиці – чистенькі, ні тобі папірців, ні пластикових баняків з-під кока-коли. Реклами навіть не видно!

Машини – рідко-рідко промайне якийсь "фолькс", а то більше жигулі з москвичами. Пролетарі ходять вулицями, справжні робітники, пролетарського вигляду, й із замащеними руками. Кіоск один бачив – але він так добре замаскувався в кущах, що картину не попсував.

Комунізм називався Чугуїв, й групувався навкруг Чугуївського літакоремонтного заводу. У рамках окремо взятого невеличкого провінційного місця комунізм цілком може мати людське обличчя. Й кожен може зробити вибір – тут жити, чи забиратися геть.

Читать дальше →