Останній дон

Начало книги

Вербної неділі, через рік по великій війні проти Сантадіо, дон Доменіко Клерікуціо справляв хрестини двох немовлят, в жилах яких текла його кров, і водночас ухвалював найважливішу в своєму житті постанову. Він запросив голів найбільших «родин» Америки, а також Альфреда Ґроневельта, власника готелю «Ксанаду» в Лас-Вегасі, і Девіда Редфеллоу, який створив у Сполучених Штатах неосяжну імперію наркобізнесу. Усі вони — певною мірою партнери.

Ставши наймогутнішим в Америці головою мафіозної «родини», дон Клерікуціо дійшов висновку, що найрозумніше — тієї могутності зректися, принаймні її видимої частини. Настала пора іншої співати — очевидна могутність стала надто небезпечна. Одначе й у відмові від могутності теж криється небезпека. Зрікатися її треба вправно, якнайобережніше, і то з власної доброї волі. А найкраще — таки в рідних стінах.

Маєток Клерікуціо в Дестамі займав двадцять акрів, обгороджених червоним заввишки в десять футів муром з колючим дротом та електронними сенсорами. Крім головної кам'яниці, там ще стояли будинки його трьох синів і двадцять будиночків для довіреної обслуги «родини».

Читать дальше →