Мер сидить на смерті

Начало книги

Лев Безрукий утік з останньої лекції. Відпустив студентів, збрехав, що має таємну зустріч... із привидом. Тямовита молодь одразу зметикувала, що нагода побалакати з привидом випадає не кожен день, тому тихенько шмигнула за викладачем.

Але, на жаль, такої небуденної оказії не могла збагнути декан факультету етнографії Борислава Болеславівна Стійка. Вона перестріла Безрукого на виході з інституту, значуще глянула на годинник і очима запитала: «Що за неподобство?..»

— Моїй Ганнусі нині рочок. Розумієте?.. — з надією спробував пояснити Безрукий.

— Я розумію, однак у суботу, Леве Львовичу, з дев'ятої до одинадцятої нуль-нуль, — вистукувала Борислава Болеславівна, як стара, проте добре збережена друкарська машинка, — ви відпрацюєте лекцію...

— Але... — Безрукий хотів нагадати суворому деканові, що субота — вихідний день, студенти мають відвідати батьків, і так вихідних у них — як кіт наплакав, та Борислава Болеславівна не дозволила йому договорити.

Читать дальше →