Щоденники дракона

Начало книги

Повільно повернулася на довгій шиї важка голова. Очі, що випромінювали бурштинове світло, моргнули й закрилися знов. Подих пробудження, прошелестівши кімнатою, що за своїми розмірами більше нагадувала бальну залу, шелеснув важкими шторами, стріпнув вогник світильника під стелею, зачепив сторінки розкиданих на столі книг і згас.

Сон знову тікає! Що поробиш — старість таки бере своє. Адже тобі ще трохи — та й п’ять тисяч років! — Дракон устав зі свого ложа й солодко потягнувся від кінчика носа до кінчика хвоста — неначе хвиля пробігла його шестиметровим тілом. — Так, п’ять тисяч… Вже двісті років, як він став Консультантом Конклаву. Півтори тисячі був його членом. А до того? Багато чого було до! Починав як і всі. Учень школи. Магістр. Згодом — Посвячення, після якого він отримав звання Вчителя і це дивовижне тіло. То був цікавий час, хоча й важкий. Час відкриття світу. Він швидко став визнаним авторитетом у своїй царині — бойовій магії, і тоді його призначили Куратором сектору. Тут йому вже довелося по справжньому відчути, що таке влада і відповідальність. А вже ставши членом Конклаву…

Читать дальше →