Мисливці на мамонтів

Начало книги

Ворухнулося гілля чагарника. Кудлата голова показалася, сховалась і знову показалась у просвіті.

Людина це чи звір?

Про це відразу годі було здогадатись.

Руда лев'яча грива звисала з цієї голови і спадала на плечі. На грудях вона зливалася з величезною бородою і зовсім закривала шию. З-під низького лоба гостро дивилися вузькі щілинки очі. А над ними кошлатою щіткою нависали брови.

І все ж таки це була людина.

Коли вона розгорнула густе гілля на краю берегової кручі, можна було розгледіти її сутулу, кремезну постать. Вдягнена вона була в щось подібне до короткого хутряного мішка, підперезаного ликом. У прорізи висувалися жилаві руки, обмотані широкими хутряними браслетами. Ліва рука стискала списа з кам'яним наконечником. Людина втягувала носом повітря, підставляючи під вітер широкі ніздрі.

Потім вона вилізла з кущів, ступила кілька кроків понад урвищем і нахилилася. Тут трава й кущі ліщини були поламані й прим'яті.

Читать дальше →