2586 кроків

Начало книги

-- Холод собачий, -- простогнав доктор Павел Скужевський, накриваючись докладніше шкірою оленя.

Вже багато годин він розмовляв сам з собою. Він не міг зупинитися, так само як не міг опанувати тремтіння. Пасажири пересадженого на полози диліжансу давно перестали звертати увагу на чужинця, що бормотав під носом. Назовні було темно, лікар не знав, ніч зараз, чи може день. Намацав за пазухою флягу і зробив маленький ковток пекучої петербурзької горілки. Затремтів. Алкоголь розігрів його тільки на мить.

Замерзну, подумав. Замерзну і ніколи не доберуся до того Бергена…

Вітер, налетівши на тонкі стінки карети, зареготав понуро. Доктор поглянув на годинник. В слабому світлі ліхтаря з лоєвої свічки, що хитався під стелею, маленькі цифри на порцеляновому циферблаті двоїлися і троїлися. Насилу сфокусував погляд. Від останньої зміни коней пройшло три години. Отже, вже скоро. Молодик, що сидів навпроти, делікатно торкнувся долонею його коліна.

Читать дальше →