Романи Куліша. Мовчуще божество

Начало книги

У травні 1453 року, напередодні падіння Константинополя, безіменний переписувач у перерві між роботою вирушив прогулятися міськими мурами. Турки готувалися до фінального штурму; виглядало, що цього разу їм вдасться. Розпачливу нотатку про побачене переписувач залишив на полях книги… і продовжив копіювати чужий текст. Невідомо, коли обірвалося його життя. Однак його робота вціліла. Анонімна ж нотатка увійшла до історії як втілення того, наскільки праця може бути прихистком від довколишнього жаху, а щоденникове письмо — способом вихлюпнути межові емоції.

Так само драматично з сучасної перспективи виглядають обставини роботи Віктора Петрова і кола його однодумців. Всередині країни постійно відбувається коригування стратегії культури і кожен успіх зрештою починає здаватися лише відтермінуванням неминучого. Учасники мистецьких та наукових кіл гинуть фізично, психологічно ламаються, підпадають під чистки; на еміграції їх чекає боротьба за виживання іншого кшталту. Глобальна ситуація у світі не набагато краща: тривають війни, економічні кризи, а політична карта повсякчас перекроюється. Здається, складно не збожеволіти в таких умовах вже від самого усвідомлення безвиході ситуації і рипіння тонкого льоду під ногами.

Читать дальше →