Бікіні

Начало книги

Я знаю те, чого знати не хочу.

Справжній убивця-психопат — це вам не якийсь там пересічний душогуб. Не переляканий грабіжник, що легко впадає в паніку й розряджає свій пістолет у неповороткого продавця горілчаного магазину, не розлючений клієнт, який вривається в офіс біржовика, щоб рознести йому пострілом голову, і не знавіснілий чоловік, що задушує свою дружину через справжню чи надуману зраду.

Психопатами рухає не кохання й ненависть, не страх або ж лють. Цих емоцій вони не відчувають.

Вони взагалі нічого не відчувають — повірте мені на слово.

Гейсі, Банді, Дамер, жорстокий мучитель Деніс Редер та інші «зірки» з вищої ліги схиблених убивць — усі вони не лютували й не казилися від злості. Ними рухала жага сексуального задоволення або приємний трепет у передчутті убивства. Якщо вам подумалося, що ви побачили розкаяння в очах Теда Банді після того, як він зізнався у вбивстві тридцяти молодих жінок, перехрестіться: то вам просто наверзлося. Бо психопати відрізняються від інших убивць тим, що їм абсолютно байдуже. їм байдуже до життя їхніх жертв. Байдуже до їхньої смерті.

Читать дальше →