Чарівна діброва

Начало книги

Уже сам заголовок розділу «День і ніч Михайла Євтуховича» говорить про те, що мова йтиме про життя і… смерть людини. Але як описує той «день» і ту «ніч» авторка! Читач протягом кількох сторінок таку, здавалося б, звичайну подію переживає чуло, ніби й він, читач, доводиться якимсь близьким родичем того Михайла Євтуховича.

Софія Парфанович уже давно здобула собі ім’я письменниці з надзвичайною любов’ю до тварин, звірят. Кажуть деякі критики, що таке чуле, тепле відношення до всіх дітей природи походить у неї від лікарської професії. Ми б сказали навпаки: від чулости й теплоти її серця походить її лікарська професія. І письменницька. Тому вона й уміє так майстерно водити читача за качкою чи гускою і мало не навчити читача розуміти не тільки мову цих птахів, а й їхні думки-мислі читати, переживати їх долю й недолю.

Авторка вдало малює образи людей і природи. Петра, наприклад, дуже легко відтворити навіть на сцені, а всю чарівну «Діброву» — на полотні.

Читать дальше →