Біла фортеця

Начало книги

Цей рукопис я знайшов у 1982 році, у тому «архіві» непотребу Габзейського губернаторства, де кожного літа протягом тижня вже мав за звичку копирсатися в його начинні. Знайшов рукописа на дні запорошеної скрині, ущерть забитої наказами, діловими паперами, реєстраціями купчих, судовими актами, офіційними документами. Він відразу привернув мою увагу, адже яскраво виблискував серед документів згаслої держави, переплетений блакитним папером із витонченим орнаментом ебру,[1] а тому нагадував чарівну казку; мене здивувала дивовижна каліграфічність почерку. Здається, рукою іноземця на першій сторінці рукопису, ніби щоб заінтригувати мене ще більше, було написано: «Пасинок ткача ковдр». Іншої назви не було. Не гаючи часу, з великим задоволенням я, читаючи, гортав сторінки, на марґінесі яких, ніби рукою дитини, було намальовано людей з дрібними головами в одязі, обшитому тисячами ґудзиків. Я полінувався переписати цей дивовижний, без зайвих перебільшень, рукопис і за хвилину вже пхав його до сумки. Так, я поцупив рукопис із цього смітника, який навіть наймолодший губернатор не наважиться пойменувати архівом, я скористався довірою прибиральниці, а вона, звісно, і в думці не сподівалася від мене такого підступу.

Читать дальше →