Розкажи все

Начало книги

Перший акт, сцена перша. Ліліан Гелман, спотикаючись, продирається вночі крізь тернистий підлісок якогось німецького Шварцвальду, притискає чиєсь єврейське немовля до грудей, поки ще одна зграя дітей тримається позаду неї. Пересилюючи себе, Лілі рухається далі, бореться з ожиною, яка видирає шматки із золотавого вишивання на її піжамі, схожій на трико; до чорного оксамиту чіпляються зграї приречених херувимів, яких вона намагається врятувати від печей якогось фашистського табору смерті. Ще кілька невинних малюків прив’язані до дужих стегон Ліліан. Безпорадні діти євреїв, циганів та гомосексуалістів.

Кулі фашистів-гестапівців пролітають повз неї у темряву, розривають листя дерев; запах пороху та соснових гілок... П’янкий аромат її «Шанель №5». Кулі та ручні гранати просто свистять повз ідеально причеплений шиньйон, у вишуканому стилі Геті Карнегі; так близько, що набої перетворюють її величезні сережки від Картьє на веселкові спалахи безцінних діамантів. Рубінова та ізумрудна шрапнель в’їдається в її бездоганну шкіру неідеальних блідих щоках.

Читать дальше →