Саботаж кохання

Начало книги

Піді мною галопом нісся кінь, а я гарцювала на ньому серед вентиляторів.

Мені було сім років. Що могло бути приємніше, ніж коли у голові свище вітер. Чим швидше нісся кінь, тим більше кисню надходило до мозку і вивіювало те, що там осіло.

Мій бойовий кінь вискочив на площу Великого Вентилятора, яку зазвичай називають площею Тянь-ань-минь і подався ліворуч, на бульвар Хутун.

Однією рукою я тримала віжки. Друга рука віддавалась екзегезі моєї неосяжної величі і по черзі пестила то круп коня, то небо Пекіна.

Перехожі, всілякі брязкальця, віслюки і вентилятори шаленіли від моєї елегантної постави.

Жодної потреби пришпорювати коня. Китай створив його за моїм образом і подобою — це було басування на повному ходу. Така швидкість розпалювала найпотаєм-ніші пристрасті і викликала захоплення натовпу.

 3 першого дня я засвоїла аксіому: все, що у місті Вентиляторів не було прекрасним, — було бридким.

А бридким, як відомо, було майже усе.

Читать дальше →