Золота клітка. Книга 2

Начало книги

Бігти.

Їм треба бігти далі.

Ніч була темною, холод — настільки кусючим, що вгризався в кістки, але їм усе одно не можна було зупинятися. Бо смерть переслідувала їх.

—Мамо, куди ми…

—Тихо, люба, — жінка цитьнула до доньки, озираючись через плече у пошуку ознак погоні.

—А як же тато? — прошепотів хлопчик. — Як він…

—Ш-ш-ш, — перебила жінка, міцніше хапаючи його за руку й прискорюючи крок.

Ані хлопчик, ані його старша сестра не сказали жодного слова — обоє відчували материну наполегливість, бачили мовчазні сльози, які, виблискуючи під місячним світлом, котилися по її обличчю.

Вони все бігли, ніхто не говорив про тих, кого вони лишили позаду, і про все втрачене тієї ночі.

Жінка не могла заплющити очі, бо щоразу згадувала видиво рідного дому в полум’ї, те, як її чоловіка й молодшу доньку тягнуть геть Королівські Вартові, а молодший син…

З її рота вирвався схлип, вона не встигла його придушити.

Її син мертвий.

Читать дальше →