Пригоди Вернера Гольта

Начало книги

Задзвонив будильник. Вернер Гольт злякано прокинувся, прожогом скочив з ліжка і, похитуючись, став посеред кімнати. Сон не відсвіжив його. У всьому тілі відчувалися втома і якесь заціпеніння. Боліла голова. За годину в гімназії розпочнуться уроки.

В навстіж розчинені вікна щедро лилося сонячне світло. Кінець травня 1943 року був сухий і жаркий — чудова днина для купання. Річка, що недалеко від містечка з шумом виривалася з міжгір’я, вабила зеленими берегами більше, ніж отой цегляний будинок гімназії з його задушливими класами.

«Математика, історія, ботаніка, зоологія, — перебирав у пам’яті Гольт. — Потім ще два уроки — Мааса, асистента Мааса — латинська і англійська мови. Переклад з Лівія треба буде списати у Візе під час великої перерви. А якщо мене викличе Ціккель-Меме, тоді я пропав…» Тупий біль, що засів десь у мозку, поступово проходив. Тепер Гольт пригадав— уночі він бачив хвилюючі й страшні сни: то перед ним з’являлася у своїй барвистій, мов у циганочки, спідниці Марія Крюгер, а потім він ніби бився з Вольцовом.

Читать дальше →