Коротке замикання

Начало книги

Напередодні Аспірант врешті впорав купу забарної, виснажливої підготовчої роботи, і зараз хаотичні нагромадження фактажу поволі виструнчувалися в його мозку, відмітаючи вторинні, нехарактерні для Проблеми деталі.

Поряд, в одному напрямку бігли скупі дані чужих, побічних досліджень, результати експерименту, плутані вервечки обрахунків та формул. Далі, за останніми прикидками, був морок, провалля, там сходились, губились всі кінці й початки. І Аспірант, бліднучи, хапливо, жужмом зіпхнув на ліжко всю гору літератури, схем, шматків міліметрівки з розкиданими навколо кривих кольоровими цятками. Постояв, гризучи, самописку, зіжмакав, жбурнув у куток приготований було листок паперу. Знову вив’язувати, нанизувати формули було безглуздо. «Треба — з іншого боку, — покусав губи. — 3 іншого… з іншого… Відволіктись…»

Тож і зрадів, коли зателефонували знайомі, запрошуючи в гості. Охоче погодився.

Але й, увірвавшись до знайомої квартири з двома пляшками дешевого «Аліготе», встрявши зразу в галасливу суперечку про чергові поетичні дебюти, Аспірант відчув, що напруження не полишає його. Здавалося, весь мозок стягує, мов пересохлу шкіру. Притьмом хильнув, вино не розслабило, навпаки, загострило, підкреслило всі відчуття. Квапливо штовхнув склянку господині: «Ще…» Вже повільніше ковтнув терпкої кислятини. Заговорив, перебиваючи гостей: «Як на мене, біда — в надмірній опосередкованості… Мову, образність, таке інше молоді черпають передусім з книг… Так, так, повторне сприйняття — не самого світу, а його дуже неповних, чужими очима бачених шматочків… Звідси й вторинність»… Засперечалися. Аспірант силкувався стежити за розмовою, повністю зосередитися на ній, однак з жахом відчував, що Проблема, мов чорна діра, притягує, колапсує навколо себе всі більш-менш путящі думки. Включили магнітофон.

Читать дальше →