Маркіза де Сад

Начало книги

Г р а ф и н я д е С е н — Ф о н (убрана в амазонку, зі стеком у руці, роздратовано походжає салоном). Оце так запросини! Пані Монтрей сама запропонувала завітати якось дорогою з проїздки, і в перший же візит змушує на себе чекати!

Б а р о н е с а д е С і м і а н. Не будьте надто суворою до пані Монтрей! Вона ніяк не отямиться від жахливої історії з зятем.

Г р а ф и н я. Невже? Але ж то було цілих три місяці тому!

Б а р о н е с а. Схоже, час не поменшує її гризоти. Вона майже ні з ким не бачиться, відколи сталося… ну, це… ну, ви розумієте…

Г р а ф и н я. «Ну, це, ну, ви розумієте»! Завжди й усюди кажемо «ну, це, ну, ви розумієте», значливо підморгуємо одне одному, красномовно посміхаємося. А як розібратися (зі свистом розтинає стеком повітря. Сіміан затуляє руками обличчя), усе просто.

Б а р о н е с а. Пані де Сен-Фон! Хіба так можна! (Хреститься.)

Г р а ф и н я. Так-так, усі від цього відхрещуються. Але кожен знає, усім своїм єством відчуває,

Читать дальше →