Жінка скрізь жінка

Начало книги

Питаєте, чому я залишив цікаву роботу на Еолії і повернувся на Землю? Через щасливе родинне життя. Ні, я не обмовився і вам не почулося. Саме через щасливе родинне життя, якого зазнав я на Еолії.

Гарна планета — нічого не скажеш. Клімат помірно субтропічний. Еолійці народ тихий, сумирний, в міру талановитий. Нічим від людей не відрізняються. А еолійки! Про таких жінок тільки мріяти можна. Я, вибачайте, не джиґун якийсь, людина поглядів поміркованих, знову ж таки професія зобов’язує — ревізор-контролер третього міжгалактичного розряду. Так от, навіть я спокійно дивитися на еолійських дівчат не міг. Як гляну — всередині все починає нуртувати, дивні бажання й плани з’являються.

Отак дивився-дивився, а там не зоглядівся, як закохався безтямно. Вона в головній еолійській бухгалтерії посаду оператора-програміста обіймала. Ну а я в тій же бухгалтерії ревізором-контролером працював. За довгостроковою угодою подавав еолійцям кваліфіковану допомогу. Не клеїлося в них щось із контрольно-ревізійною службою, от вони звернулися до землян за підтримкою. Та про мою ревізорську діяльність в еолійських установах я розповідати не збираюся, а про кохання, про моє подружнє життя — послухайте.

Читать дальше →