У цьому химерному світі

Начало книги

Що не кажіть, а конторська служба — справа малоприємна й до біса одноманітна. І нічого особливого не вигадаєш, щоб одноманітність ту подолати. Дехто, щоправда, пробує зарадити лихові, заглиблюючись у розв’язання кросвордів, вивчення турнірних таблиць, філателію. Шукають розради у пустопорожніх балачках, пересудах, телефонних розмовах. Мене все це ніколи не приваблювало. Якщо ти порядна людина, то на будь-якому місці маєш робити свою справу сумлінно, не відволікаючись на всілякі дурниці.

У боротьбі з одноманітністю конторського побуту я маю свою методу. Головне — вміння зосередитися і, звичайно, добре розвинена уява. Виглядає це приблизно так.

Працюю, скажімо, я над складанням якогось малоцікавого, але потрібного керівництву документа. Довкола гомонять співробітники. Щоб виконати завдання вчасно, відключаюся від того гомону. Залишаю в свідомості лише оте невиразне, заколисуюче мурмотіння. Намагаюсь порівняти його з чимось. Ну, хоча б з плюскотом хвиль, шарудінням листя в осінньому лісі, шамотінням дощових крапель.

Читать дальше →