Тисяча й одна ніч

Начало книги

Караван верблюдів появився на вулицях нашого міста якось несподівано. Отак узяв і вийшов із вулички Івана Карася на Тополиний бульвар. Та мешканці вулички могли заприсягтися, що ніяких верблюдів, ніякого каравану вони не бачили.

Отже, історія каравану починається з появи на бульварі. «Кіно, мабуть, знімають», — думали одні перехожі, поспішаючи в своїх невідкладних справах. «Цирк, либонь, приїхав до міста», — вирішили інші перехожі, заклопотані не менш важливими справами.

А верблюди, байдужі й величні, гордовито йшли Тополиним бульваром. Попереду каравану на золотистої масті конику їхав чорнобородий дядечко в білій, мов сніг, чалмі, чорному, розшитому сріблом, халаті, в широких червоних штанях. За поясом у нього стирчала крива, прикрашена коштовними камінцями, шаблюка. Верблюдів вели люди, одягнені в халати, хоч і без срібної вишивки, з шаблюками, але без дорогоцінних оздоб. Горді двогорбі кораблі пустелі були добряче навантажені, а на деяких сиділи ще й сповиті в шовк дівчата.

Читать дальше →